Дух, що тіло рве до бою

Іван Франко – знаменитий український письменник, поет, драматург, публіцист. Якщо хто в Україні і заслуговував стати лауреатом Нобелівської премії, так це точно Франко. Такі відгуки залишають про нього сучасні критики. Франко народився 27 серпня 1856 року. Батьки дбали про те, щоб їхній син отримав гідну освіту. У 1875 році письменник починає навчання у Львівському університеті і приєднується до гуртка москвофілів. Тоді ж автор друкує свої поетичні твори в періодиці. У 1877 році під час роботи в редакції “Друг” Франко та інші його колеги були заарештовані за політичними мотивами. Через 9 місяців письменника випустили, проте йому було складно повернутися до колишнього життя. Йому не дали закінчити університет і ставилися як до неблагонадійної людини. Після цього в житті Франка трапиться ще кілька арештів, проте це не перешкодитло йому домогтися поваги і стати письменником.

В Тисменицькій районній бібліотеці для дітей оформлено книжкову виставку «Дух, що тіло рве до бою».

  Радимо прочитати:

Абу-Касимові капці

Де в казці правда, а де вигадка? У творах великих письменників вони неподільні. Кожному слову віриш, читаючи захопливу казку Івана Франка “Абу-Касимові капці”. Користуючись художніми засобами, Іван Франко створює незабутній колорит східного міста і яскраві образи його мешканців. 

Лис Микита

У нинішньому виданні знаменитої Франкової поеми, що фактично відтворює одне з найвідоміших видань цього твору, за редакцією Б. Даниловича (Краків, 1941), читач знайде нові матеріали, які увиразнюють різницю між радянською редакцією «Лиса Микити», «казки для школярів», — і автентичним, орієнтованим на національно свідомі верстви українського селянства, геніальним «Лисом Микитою» у його соковитих національних барвах, — поемою, що так актуально звучить у нашу, сповнену драматичних подій добу. Чимало уваги приділено постаті видатного українського митця Едварда Козака, його конгеніальній графіці: ілюстрації до «Лиса Микити» вперше прокоментовано в контексті європейської культури.

Коли ще звірі говорили


 У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак — неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення, добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок. Як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться.

Захар Беркут
  Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля — могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців — мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А отримавши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. На табір вирушає численне монгольське військо, за намовленням зрадника Тугара. А молодий син Захара Беркута Максим опиняється у ворожому полоні…Наближається битва. Мечі тухольців — гострі, а щити — міцні. Та ще міцніші їхні серця, в яких живе свобода. Ворог прийшов знищити їх. Але свобода незнищенна.

Перехресні стежки

Молодий юрист Євген Рафалович приїздить до провінційного галицького містечка. Він має великі плани та реформи, прагне змінювати старий лад і відстоювати права галицьких селян. Але все це втрачає будь-який сенс, коли він зустрічає її — дівчину з минулого життя. Реґіна — перше кохання Євгена, вони зустрілися в часи студентства. Однак тітка силоміць видала дівчину заміж за нелюда Стальського. Життя з ним понівечило Реґінину долю. Рафалович чимало знав про цього звіра, про те, як той обожнював знущання. У серці Євгена з новою силою розгоряються приспані часом почуття, він упевнений, що перехресні стежки невипадково звели їх знову…


Украдене щастя

Гуцульська трагедія 100%. У центрі сюжету – гуцульська родина – чоловік і жінка, котрі живуть далеко від села, десь у дрімучому лісі. І все б здавалося добре, якби одного дня до їхньої оселі не завітав таємничий незнайомець. У його серці і серці дружини спалахнула неймовірна пристрасть, котру вони не могли контролювати. Згодом про цей зв’язок дізнається чоловік, і лише жінка повинна вибрати з ким вона залишиться. Драма надзвичайно чуттєва. Герої живі, кожен зі своїми думками і переживаннями. Сюжет захопливий, а мова автора дуже приємна і легка для сприйняття.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s